До Дня вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні

20 лютого – День вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні. Юні хлопці, чоловіки та жінки вже ніколи не повернуться додому, не обіймуть близьких, не посміхнуться друзям. Сумно і боляче. Хто б міг подумати, що в 21 столітті, після всього, що пережила наша (і не тільки) держава, все повториться знову. Схоже, людство не квапиться вчитись на своїх помилках…

До сумної річниці Ніжинський  драмтеатр  ім. М. Коцюбинського 19 лютого запросив школярів на виставу «Борітеся – поборете, вам Бог помагає!», яка нікого не залишила байдужим, адже мова йшла про історичне минуле та героїчне сучасне нашої країни, змусила замислитися над поняттями «герой», «патріотизм», «совість», «обов’язок».

Два роки тому, 20 лютого 2014-го, в центрі європейської столиці, в 21 цивілізованому столітті, на вулиці Інститутській серед білого дня  російські снайпери з бойових гвинтівок розстрілювали беззбройних людей, у яких в руках були тільки дерев’яні щитки, і все! Снайпери цілили і влучали в шию, пробивали артерії, і кров фонтанувала і била ключем, і медсестрички і просто поруч побратими руками затискали ці рани, але не могли стримати ці фонтани і ріки крові, якими спливав Майдан. Снайпери цілили і влучали в очі нашім хлопцям, щоб ті на білий світ більше не дивились, стріляли в їхні мужні серця, і серця зупинялись …     

Сьогодні кількість загиблих вже вимірюється тисячами. І кінця, поки що, цьому не видно. Тож давайте в цей день віддамо шану тим, хто "положив серце й душу за нашу свободу",
вшануємо тих батьків, які ніколи не дочекаються сина, ту дружину, яка ніколи більше не зможе обійняти свого чоловіка, ту дитину, яка вже ніколи не побачить батьківської посмішки. Їм доводиться жити з цим болем щодня…