15 вересня - День визволення Ніжина від німецько-фашистської окупації

Восени 1943 р. Ніжин був останнім вузлом опору ворога на шляху до Києва. У  стратегічному відношенні він становив небезпеку з’єднанням німецького командувача Манштейна – про це доповідали самому Гітлеру і німці зробили все можливе й неможливе, щоб не втратити його.

Стрімке визволення Ніжина пов’язане із військовим талантом генерал-лейтенанта І.Д. Черняховського. Брак важкої артилерії, яка не встигала за наступаючими військами, компенсували бойові літаки генерал-лейтенанта І.С. Руденка.

 7-й гвардійський  механізований корпус генерал-лейтенанта Івана Корчагіна форсував річку Остер і почав штурм Ніжина, який обороняли шість дивізій ворога. Командування корпуса розробило незвичний  у військовій практиці план звільнення міста: нічна танкова атака. І щоб про це не дізналися фашисти, зв’язок між частинами здійснювався не через радіо чи телефон,  а через три літаки, на яких офіцери зв’язку передавали накази відразу командирам.

Ми любимо кататися на велосипедах чи роликах біля ун-ну ім. Гоголя, але цієї красивої будівлі просто могло б не бути, якби не розвідник Куренков (він вміло пошкодив сітку електропроводів, що з`єднували міни у підвалі.

Ми можемо виїхати з нашого вокзалу практично в будь-якому напрямку, але чи залишився б Ніжин важливим транспортним вузлом, якби не подвиг залізничників у липні 1941-го, які  відтягнули вагони з бомбами та снарядами від палаючої цистерни з бензином і так врятували не лише вокзал, а й усе місто?

З усієї України та інших держав їдуть подивитися наш Музей рідкісної книги з унікальними  стародруками 15-16 ст. Але це було б неможливо, якби не подвиг 2-х бібліотекарок (Н. Наркевич  і З. Константинової), які, ризикуючи власним життям, перерізали дроти від вибухівки і перенесли книги у підвал.

Ми можемо розмірковувати над тим, чи варто йти прибирати ці могили, але ми  могли б просто не народитися, якби ці люди не віддали за нас своє здоров’я і життя.

…Для тисяч людей це були безповоротно втрачені роки молодості, тривалих захворювань та інвалідності, сирітства та овдовіння, голоду і душевних мук...

Для вшанування пам’яті полеглих у Другій світовій війні ніжинців і зібралися старшокласники 13 вересня біля братських могил Троїцького кладовища. Подвиг народу у війні не можна  забути. Його висічено на граніті, втілено у сотнях обелісків, та міцнішою за камінь є  людська пам'ять, вона переживе віки!